Національний егрегор (Сторінка 2 з 2)

УКРАЇНСЬКІ НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ,
ЩО ЇХ ЗНИЩИЛИ МОСКВИНИ В 1933 РОЦІ

Білик Я. Політичний словник. — X., 1925.
Булда С. Словник будівельної термінології. — Х., 1930.
Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології. — X., 1931.
Веретка С. Практичн. рос.-укр. правничий словник. — Х., 1926.
Вовчанецький В. Словник ботанічної термінології. — X., 1932.
Галин М. Російсько-український медичний словник. — К., 1928.
Горецький П. Словник термінів педагогіки, психології. — К.,1928.
Дарморос М., Дарморос. Л. Словник технічної термінології. — К., 1926.
Діденко О. Рос.-укр. словник математичної термінології. — Запоріжжя, 1926.
Дорошенко М. та ін. Словник ділової мови. — Х., 1930.
Дубровський В. Рос.-укр. технічний словник. — К., 1926.
Жигадло М. Рос.-укр. словник ремств, професій, підприємств. — X., 1929.
Журківський В. Рос.-укр. транспортовий словник. — Х., 1926.
Зенкевич С. Словник хемічної номенклятури (неорганічна хемія). — К., 1928.
Калинович Ф. Астрономічна термінологія і номенклатура. — К., 1930.
Калинович Ф. Словник математичної термінології. — К., 1926.
Калинович Ф. Термінологія теоретичної механіки. — К., 1926.
Кисільов В. Медичний рос.-укр. словник. — О., 1928.
Ще.............................
.................................
Павло Штепа
Українець і москвин. Дві протилежності. (Додаток І., стор. 640-641)

http://ukrlife.org/main/evshan/shtepa.html

Також знищили вже видруковані перші три томи багатотомових словників:
Кримський А., Єфремов С. Російсько-український словник. — К., 1928;
Єфремов С, Ніковський А. Словник української мови. — К., 1928.
Готові до друку рукописи четвертого і дальших томів москвини сконфіскували і вивезли до Московщини (мабуть, загинули там).

> ...Дещо існує в лічених примірниках (один-два на всю Україну). Частину можна знайти у форматах PDF i DJVU, частину передруковано вже.

Ала й та, й та частина — це дрібка з того, що було.

Наші історики не дали нам справжньої історії, і заплатили ми за її незнання (і незнання народу) пекельно жахливу ціну. За незнання власної історії і власного народу, а також і за незнання московської історії і московського народу. Заплатили і ще заплатимо, якщо не викорінимо з наших душ наше фелагство; якщо не підемо хрестоносним походом проти всіх чужих теорій нашої меншвартости; якщо не повикидаємо з нашої науки (особливо з історії та археології) чужої термінології; якщо не створимо свої власні, українські, теорії і термінологію; якщо не розкриємо політичного змісту і політичної мети чужих теорій про нашу націю; якщо самі не напишемо справжньої історії (не каталог) нашої нації; якщо самі не напишемо справжньої історії московської нації. І мусимо зробити це якнайскорше, бо година великого порахунку нашого з москвинами надходить, а багато наших інтелігентів мають ще почуття своєї національної меншвартости, що його набралися в чужих школах і з чужих теорій. Особливо в трагічному становищі наша інтелігенція, що народилася і виросла в тюрмі на ім’я СССР, бо ж москвини вщеплювали їй від колиски і кінськими дозами те почуття української меншвартости, нижчости, безсилля.

Павло Штепа

Востаннє редагувалося AngelSka (27 May 2010 15:38:10)

Яно, Анатолій Кондратьєв писав свою статтю (судячи з тексту) з книги В. Бєлінського "Страна Моксєль". Там усе це в деталях. Є в інтернеті.

Эгрегор любой нации  - это его земля и больше ничего. У нации есть только одна МАТЕРИАЛЬНАЯ ценность  - это ЗЕМЛЯ! Любой артефакт или построенный дом рано или поздно, со временем исчезнет - единственно, что является константой и накопителем энергии - это РОДНАЯ ЗЕМЛЯ! Почаще раздевайтесь и обнимайте деревья и стойте вместе с ними ( для кого дубы, у каждого своё дерево) и стойте вместе с ними и почувствуете НОВЫЕ ЭНЕРГИИ, которые войдут в вас и которые вы раньше вы не чувствовали. Деревья это проводники энергии, подключайтесь к энергетическим источникам РОДНОЙ ЗЕМЛИ и вы начнёте свой путь к совершенству, к характерниству. Кроме земли нет других источников энергии (ни святые книги, ни умные мысли, ни идолы - будь то крест или икона) - это всё миф.

Дійсно, на чужині зовсім інші відчуття. Хочеться додому..

повводили терміни й самі не знають що вони значуть. На ваше питання найкраще дав відповідь Гриневич у книзі "Між тираном і праведником". Відсилаю вас до нього. Егрегор - це паттерн, але не матриця. Матриця - це математичний парат. Ось цей сайт є прикладом матриці. Кисле, чорне, Фарингейт, костюм, партія - обєднали все в одне й получилась матриця. І відношення вона має до матерії опосередковане. Я не знаю хто там що довів, але якщо це так, то матриця повинна в такому разі творти матерію, але вона цього не робить. Вона може лише реєструвати що щось твориться. Навіть наша наука. Людина творить, але світ мертвих речей. Матерію людина не створює. Якби було так, то питання нашої економіки були б вирішені. Я не проти матриці, але всьому своє місце. Не треба плутати поняття. У вас може виникнути питання: так а що тоді творить матерію? Дійсно що? Є таке чи нема? Дійсно є. Але там матриці не працюють, принципово не можуть існувати. Якщо ви вийдете в світ третіх дверей, то побачите як це відбувається. Так званний праматеріальний світ, з якого виникло все. Праматеріальний полюс. Так звна Нав. Знаходиться за булькою нашого сприйняття, якою є Малка (матриця знаходиться всередині бульки). Тільки там не можна бути довго. Оскільки там панує цілісність, а наше тіло не взаємоузгоджене з нею, то воно починає старішать, руйнуватися. Там дуже густий простір, важко дихається там дують вітри.. Дуже схоже на пекло. Там панує хаос. По відношенню до нашої матриці звісно. Бачити той хаос через модельний простір безпечний спосіб. Якщо проткнути бульку нашого сприйняття, то людина миттєво б померла. Це ж іє той переход за махсом. І принцип оберненості людини й Бога. Так і є. Матриця - це захист від того пекла цілісності. До речі наш Даж є аспектом цілісності, який має намір прорватися і розірвати Малку. Вона ж не дає цьому відбутися. Так відбувається пульсація життя. Але все ж таки Даж перемагає... В цій пульсації зявляється така річ як час і старість... адже в цій боротьбі людина виснажується й поступово віддає свій заряд. Хоча парадокс полягає в тому, що за межі своєї ж цілісності він нікуди не діваєтся. Але скористатися цим людина ніяким чином не може. Смерть