Стаття М.Тютюнника "Надвірне козацтво"

Надвірне козацтво

В історії українського козацтва мало в свій час місце таке ганебне явище, як "надвірне козацтво", що допомагало польським магнатам тримати українців в покорі. В наш час ситуація з козацтвом взагалі, та його ганебними явищами зокрема,  значно складніша для розуміння пересічного українця.
Але ті, хто хоч трішки орієнтується серед різноманітних «міжнародних», «всеукраїнських», «реєстрових», «низових» військ, полків, паланок та куренів, чудово знають, що у всьому цьому різноманітті існують явища значно ганебніші за давніх "надвірних козаків". На фоні безідейних лампасників, які за гроші приймають до своїх лав негрів, є "добродії", які прикриваючись козацькою ідеєю, ведуть відверту антиукраїнську діяльність. Причому, якщо історичні надвірні козаки спокутували свій гріх, виступивши в Коліївщину на боці українських повстанців, то сучасні "казакі" у разі загострення ситуації стануть передовими загонами військ сусідньої держави.
Яскравою ілюстрацією ставлення цих "казаков" до української держави є орден "за похід на Київ" – нагорода, впроваджена в організації "Військо Запорізьке низове" після поїздки її членів до Києва для протидії прихильникам Ющенка під час подій "Помаранчевої революції".
Риторика про "похід на Київ" добре підходить для хана Батия чи Муравйова, та аж ніяк не для запорозьких козаків. Але сучасних "запорожців", а точніше "запоріжців", це абсолютно не турбує. Їхня задача – силова протидія українським національно-патріотичним організаціям, що вони яскраво продемонстрували 18 жовтня 2009 року під час маршу на честь УПА та 1 січня 2010 року проти учасників ходи з вшанування С. Бандери в Запоріжжі.
Але давайте розберемося в історії виникнення цього явища під назвою "Військо Запорізьке низове" (яке зараз вже стало "Союзом казаков Украины"), а особливо в біографії ватажка "казаков Украины" – Олександра Панченка.
Професор Запорізького Університету Федір Григорович Турченко в своїй книзі "Запоріжжя на шляху до себе..." наводить інтерв'ю генерала міліції М.В. Тищенка, який упродовж 1985-1992 років був начальником УВС Запорізького облвиконкому. Тищенко розповів про спільний проект КДБ, обкому партії і облвиконкому зі створення школи резерву міліції "Щит", яку сподівалися використовувати для провокацій проти національно-демократичного руху. Керівником цієї школи було призначено Олександра Панченка, а куратором від обкому партії – Євгена Карташова.
М.В. Тищенко:
"Минув якийсь час і я зустрівся з Олександром Панченком. Він прийшов до мене на прийом явно з метою похизуватися своїми "успіхами". Якраз тоді він розповів про поїздку з хлопцями до Львова, де вони показували западенцям "як волю любити".
Тоді Панченко мабуть ще не уявляв, що йому доведеться в майбутньому стати отаманом і надіти папаху, але що не зробиш заради рідної партії та КДБ.
Коли на початку 90-х було сформоване Українське козацтво всім без винятку політикам стало зрозуміло, що це сила, з якою не можна не рахуватися. А враховуючи те, що козацтво стояло на твердих національних позиціях, в середовищі антиукраїнських сил було вирішено за будь-яку ціну ослабити й розколоти його. Тут і згадали про перевіреного кадра – О. Панченка, якого й зробили засланим козачком. І Панченко виправдав надії: в 1996 році відбувся розкол єдиного Українського козацтва, а Панченка було обрано отаманом "Війська Запорізького низового". Формально яблуком розбрату з Українським козацтвом було питання релігії, а точніше — конфесії. Козацтво, на думку панченківців, повинне "окормляться" лише єдиноканонічним Московським патріархатом.
Більш відверто висловився сам Панченко:
"Представників Війська Запорізького не влаштував різкий поворот керівництва Українського козацтва до спілки з ультраправими силами, які бачать у козацтві політичну палицю для вирішення своїх завдань".
Це означало неприйняття панченківцями козацтва, як української національної сили, готової до боротьби за український інтерес.
Ставши "самостійним" у діях, Панченко розвернув в Запоріжжі активну "охоронну" діяльність, в результаті якої в грудні 1998 року він опинився за гратами. За вимагання хабарів від підприємців ринку, який "охороняли" панченківці, отаман отримав 4 роки.
А у 2005 році Панченка вже зловили на крадіжці бюджетних коштів, та спритний "козарлюга" встиг втекти на свою духовну батьківщину – в Росію, де переховувався, доки не вляглися пристрасті і його покровитель не залагодив питання на вищому рівні.
Змінилися часи, але не люди. Куратором і покровителем Панченка, як і в радянські часи, залишився Євген Карташов.
В 1993 році Карташов, тоді вже генеральний директор металургійного комбінату "Запоріжсталь", став одним з засновників міжнародної акціонерної торговельно-фінансової групи "Україна", через яку було викачано з України мільярди долларів. Керував діяльністю цієї акціонерної групи такий собі Борис Йосипович Бірштейн - канадський бізнесмен, проти якого в кількох країнах були заведені кримінальні справи за економічні злочини.
Діяльність Бірштейна і АГ "Україна" покривалася тодішнім прем'єр-міністром Кучмою, генералом СБУ Нездолею та багатьма іншими чиновниками рангом понижче. Але знайшлися люди, які почали виводити цю систему пограбування України на чисту воду. Одним з таких людей був Анатолій Васильович Єрмак – підполковник СБУ, народний депутат України, член депутатської групи "Антимафія".
Зараз не так багато людей знає, що крім всього іншого Анатолія Єрмака було обрано Степовим Батьком українського козацтва. І Анатолій Васильович підійшов до своєї справи сумлінно. За його підтримки були видані книги, зняті фільми з тематики козацтва та історії України, відкрито музей-заповідник "Кам'яна могила" та багато іншого. Фестиваль "Спас на Хортиці" не був винятком. Він задумувався як захід, який об'єднав би представників національних бойових мистецтв і козаків з усієї України та з закордону на святій землі Хортиці. Тож не дивно, що після загибелі Анатолія Єрмака в сумнівній автокатастрофі, фестиваль отримав його ім'я.
Але те, що почало відбуватися далі, інакше як танцями на кістках Степового Батька не назвеш. Євген Карташов, чиє ім’я досить часто фігурує у матеріалах депутатської групи «Антимафія», стає почесним гостем фестивалю імені Єрмака. Починаючи з 2007 року міська рада Запоріжжя, на чолі з Карташовим, взагалі закомандувала перенести фестиваль з початку серпня на 14 жовтня – день міста, чим, по суті, остаточно узяла під контроль цей захід та поставила крапку на його так званій "традиційності".
Президент ВГО "Всеукраїнська Федерація "Спас" Олександр Притула, пішовши на умови антиукраїнської міської влади Запоріжжя щодо перенесення дати фестивалю, показав свою повну від неї залежність і непринциповість. Але інші події показали, що тут вже пахне не просто непринциповістю, а відвертою зрадою інтересів українського козацтва.
12 січня 2007 року Притула підписав з Панченком угоду, в результаті якої Федерація "Спас" фактично стала асоційованим членом "Союза казаков Украины". А в 2008 році Притула отримав від Партії Регіонів спонсорську допомогу "на патріотичне виховання молоді". Можна легко уявити, виховання якого "патріотизму" очікують регіонали.
Таким чином коло замкнулося: козацький рух Запоріжжя став інструментом антиукраїнських сил.
Продовжуючи "славні традиції" своїх попередників Панченка та Карташова, Олександр Притула розв’язав масштабну компанію з реалізації власних амбіцій, засновану на обмані суспільства та плазуванні перед "потрібними людьми".
Наприкінці січня 2010 року у Запоріжжі тоді ще кандидату у президенти Януковичу місцевою Спілкою козаків на чолі із Панченком було вручено "старовину шаблю, булаву і пернач – символи козацької доблесті"." Вручення" закінчилося підписанням спільної декларації.
"Приймаючи дари, Янукович наголосив, що вручення їх для нього "дуже символічне", а також зазначив, що розуміє, яку відповідальність бере на себе, і пообіцяв всіляко підтримувати козацтво, "оскільки воно виконує дуже велику роль в патріотичному вихованні молоді".
У цьому "виконанні великої ролі" знайшлося місце і Притулі.
Мало хто знає, що більше половини засновників місцевої громадської організації з довгою назвою "Школа запорозького традиційного козацького бойового мистецтва "Спас" у 1996-му році склали хлопці з патріотичного об’єднання "Державна Самостійність України" (ДСУ). Про них, як і про саму ціль створення Школи Притула давно не згадує. Та й навіщо? З таким «гемороєм» можна впасти в немилість у папи Карташова, а, відтак, позбутися, щонайменше, можливості потягнути копійку з міського бюджету та з кишень добропорядних запоріжців.
Показовим є той факт, що сьогодні так звана ВГО "Всеукраїнська Федерація "Спас", крім самого Притули серед своїх членів не має жодного (!) з тих ентузіастів, хто протягом більш ніж десяти років створював існуючу в Запоріжжі сітку громадських та державних організацій, покликаних стверджувати на запорізькій землі український дух, реальне, а не бутафорське, козацтво. Не менш показовим є й те, що на заходи з нагоди 10-ї річниці єдиної на Україні міської ДЮСШ "Спас" не було запрошено жодного з її засновників. Бо цього не дозволяє пану Притулі ота "висока духовність", про яку він так любить теревенити, потрясаючи другим підборіддям та засовуючи собі в кишеню чергові спонсорські грошенята.
До речі, про саму Федерацію, якою рулить пан Притула. Той, кому випаде можливість ознайомитися з протокольними документами, які вказують на те, що у 2008 році ВГО "Всеукраїнська Федерація "Спас" змінила київську прописку на запорізьку, з подивом довідається, що переважна частина осередків, що нібито утворюють Федерацію є ні що інше, як липа. Точніше, осередки можливо і є, але до Федерації вони відношення ніякого не мають. Щонайменше підозрілою виглядає діяльність цієї організації в деяких обласних центрах, наприклад в місті Рівне: заходи є, а осередку, згідно тих же протоколів – нема. Що все це означає: недбалість Притули, чи чергова тиха афера?
Відповідь, зокрема, знаходимо у недавнішньому повідомлені агенції УНІАН (лютий, 2010рік):
"В Україні офіційно визнані сім нових видів спорту. Федерація бейсболу і софтболу України та Українська федерація гімнастики отримали статус «національні».Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, сьогодні рішенням колегії міністерства всеукраїнським громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості Українській федерації гімнастики зі спортивної гімнастики, художньої гімнастики, стрибків на батуті, спортивної акробатики і спортивної аеробіки та Федерації бейсболу та софтболу України з бейсболу та софтболу надано статус національної спортивної федерації терміном на 4 роки. Також колегія міністерства визнала сім нових видів спорту в Україні: український рукопаш «Спас», міні-гольф, хортинг, стрільба з блочного лука, аквабайк, стрибки на акробатичній доріжці та спортинг".
От так. Хортинг, спортинг, українській рукопаш "Спас" та жодної олімпійської нагороди! Федерацію яку-не-яку змайстрували – маємо визнання. А як результат – фінансування з державного бюджету (читай – твоєї, читач, кишені).   
За все оце (а може й не тільки за це) пан Притула, за іронією долі, отримав від екс-президента Ющенка місце у Координаційній раді з питань розвитку Українського козацтва при Президенті України та орден Івана Мазепи. Як таке може бути, спитаєте ви? Легко. Треба тільки знати де, як, коли і перед ким прогнутися. А ще обов’язково "засвітитися" на всеукраїнському рівні (краще, звичайно, міжнародному). Оскільки Федерацію "Спас" було засновано два – три роки тому, та ще й під інші завдання, потрапити до Координаційної ради можна було лише очоливши існуючу козацьку організацію всеукраїнського масштабу. І таке диво сталося. До нас потрапив унікальний лист, цитату з якого й наводимо:
"Лист №10 від 3.06.2003 р.
Обласним, міським відділенням, колективним членам Всеукраїнської громадської організації  "Товариство Нестора Махна "Гуляй-Поле".
Про незаконні дії відносно ВГО "Товариство Нестора Махна" Гуляй-Поле".
Після трагічної загибелі голови Товариства Нестора Махна "Гуляй-Поле" Єрмака А.В., яка трапилася 11 лютого 2003 р., скориставшись цією подією, відсутністю керівника Товариства та тривалою протягом 3-х місяців хворобою секретаря Правління Товариства Бута М.О., група осіб вчинила дії на порушення законодавства та Статусу Товариства. При наявності 1-го заступника голови Товариства Михайлюти О.О., обраного Установчим з’їздом 18.06.2000 р. ця група шляхом обману заволоділа печаткою Товариства, сфальсифікувала засідання Правління, якого фактично не було, в ньому не брала участі більшість членів Правління (Михайлюта О.О., Бірюков І.О., Богуслаєв В.О., Бут М.О., Зима М.П., Шавловський С.М., Шилов Ю.О.), на якому ніби-то прийняте рішення про призначення виконуючим обов’язки голови Товариства Притули О.Л. та про скликання позачергового з’їзду Товариства в червні 2003 року. Це протирічить Статуту Товариства, оскільки засідання Правління скликається головою Правління, а у його відсутність – 1-м заступником голови. Заступниками голови та в.о. голови Товариства можуть обиратися тільки особи з числа членів Правління. Притула О.Л. не є членом Правління.
Вчинені дії є однозначно узурпацією повноважень в Товаристві. Інтереси Товариства та його статутна діяльність, визначена з’їздом, цих осіб не цікавить. Всі дії групи осіб є незаконними. 1-й заступник голови Товариства Михайлюта О.О.".
Як вже було сказано, "диво" сталося – Притулу, все ж, було якимось чином обрано головою Товариства. На тому, як мені здається, славна, хоч і коротка, історія Товариства припинила своє існування.

Микола Тютюнник

P.S.
Натомість існування пана Притули обростає новими деталями:

"Спас" за декларування!

    До деклараційної кампанії у Запоріжжі долучилися й справжні козаки. Напередодні старту кампанії на базі телевізійної студії при прес-службі ДПА у Запорізькій області було знято відеоролик за участю президента Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська федерація "Спас" Олександра Притули. У ньому він закликав громадян виконати свій громадянський обов’язок і задекларувати свій дохід. Адже відрахування з цих коштів у майбутньому мають піти на розвиток і підтримку культури, освіти, спорту. І, зокрема, на відродження традиційних козацьких бойових мистецтв, які культивує дитяча школа "Спас". Голова "Всеукраїнської федерації "Спас" запевнив запоріжців, що лише спільними зусиллями можливо відродити українські національні традиції. Козаки завжди були морально і фізично здоровими, любили Батьківщину, і не забували при цьому дбати про її економічний та культурний розвиток.
    Цей ролик транслювався на багатьох місцевих телеканалах. І це стало лише початком співробітництва ДПА у Запорізькій області з ВГО "Всеукраїнська федерація "Спас". Попереду – ще кілька запланованих спільних проектів, у тому числі й зйомки інших відеороликів із зверненням козаків дотримуватися податкового законодавства і декларувати свої доходи. Подібна співпраця стане корисною обом сторонам – податківці за допомогою таких відомих у місті й країні людей закликають громадян сплачувати податки, а козаки мають можливість поінформувати запоріжців про діяльність своєї дитячої школи традиційних козацьких бойових мистецтв.

Прес-служба ДПА у Запорізькій області
      http://www.dpa-zp.gov.ua/index.php?article=4819