Фестиваль "Курган Леля" в Рівному (Сторінка 2 з 2)

"Все починається з малого
  З зернинки - хліб..."

Буквар

Нічого, приємно, що люди все-таки спромоглися приїхати з Києва (правильно?). А можна детальніше враження?

все вірно. ну майже. 8го приїхав до рідного села (200 км від києва), ну а 9го туди-назад також по 200 :-). тепер враження.
варто відзначити, що за 2 тижні до поїздки зі мною мало їхати з десяток друзів/родичів. однак в останній день майже у всіх з'явилися обставини непереборного характеру, і взагалі виникає підозра, що таки фестивалю "пороблено" :-).
про кількість гостей, учасників, організацію заходу та його висвітлення в ЗМІ нема чого писати - ви і самі все бачили, писали, знаєте.
думаю, що клуби та школи поміж собою контактують, спілкуються, інет ніхто не відміняв, тож домовитись про все і узгодити все теоретично можна було б. а скільки орієнтовно коштує направити школі легкову машину учасників до рівного? - ми вклалися у 800грн з усим ще й залишилось трохи.
коли не рахувати виступи керівників, то дорослих виступів не було.
традиційних мистецтв також, або я неуважно дивився. книжку про бойовий гопак та роботи "від катрусі" до уваги не беру.
а про політику писати не хочу.
це про негативне.
тепер позитив.
фестиваль, як для безкоштовного і САМОорганізованого, мені сподобався. до того ж майже повною відсутністю присутності владних суб'єктів, що говорить про їх відверту зацікавленість. взагалі склалося враження, що все трималось на плечах рівненського спасу, хоча розумію, що фестиваль є заслугою усіх учасників без винятку.
мета фестивалю чудова, і представлений спосіб збору грошей на табірництво мені до душі НАБАГАТО більше, аніж жебрацтво. хлопці та дівчата, можна сказати, самі собі на табори заробляють.
приємно бачити, що здоров'ям, відновленням традицій та козацького духу цікавляться зовсім ще діти та юнаки - отже в нас ще все попереду.
напис "РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ" на половині футболок учасників програмує на бажання рішучих дій у повсякденному житті :-)
до раніше написаного в темі (особливо про хмарників та спасівців ) додати здається нічого. коли, що не так, даруйте.

а хто ті два козарлюги з оселедцями? імпозантні дядьки :-)

троха дійсно нісенітниця...

але акти залишаються фактами...

що один козак шаблею перерубав за бій 10-20-30 ворогів, а що один здихлик-характерник наслав срачку на тишшу ато й дві...

А ще буває, що, коли "вони починають себе виділяти від людей, і ім дуже образливо коли не помічають іхньої особливості (характерності)", то вони реєструються на всіляких форумах (на "характернику", ага) і починають (окрім того, що спілкуються з людьми) цією своєю "характерністю" під носом у всіх вимахувати, розказуючи з виглядом знатока про мотиви, чому людина стає на шлях самовдосконалення.
Такий собі невеличкий ярмарочок марнославства.
Марнославство, чистолюбство..
Дозволю собі певну зухвалість припустити, що ми всі тут такі - в більшій чи меншій мірі.

Питання в тому, наскількі ми чесні відносно цього із самими собою.

Востаннє редагувалося Arias (16 Jun 2010 15:30:28)

я собі не сильно так і розмахуюсь...

те що іноді в голові каша...

але вона придатна для їжі...

а в спілкуванні стає цікавішим пізнання...

Аж ніяк.

Востаннє редагувалося Arias (18 Jun 2010 15:31:33)