1

Тема: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

Д. Яворницький  "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

КНИГА ПЕРША

ГРАНИЦІ ВОЛЬНОСТЕЙ НИЗОВИХ КОЗАКІВ

ГІДРОГРАФІЯ, ТОПОГРАФІЯ І КЛІМАТ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕМЛІ, ФЛОРА, ФАУНА Й ПОРИ РОКУ ЗАПОРІЗЬКОГО КРАЮ

ІСТОРІЯ Й ТОПОГРАФІЯ ВОСЬМИ ЗАПОРІЗЬКИХ СІЧЕЙ

СКЛАД, ЗАСАДИ Й ЧИСЕЛЬНІСТЬ СЛАВНОГО ЗАПОРІЗЬКОГО НИЗОВОГО ТОВАРИСТВА

ВІЙСЬКОВИЙ І ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ЗАПОРІЖЖЯ

ВІЙСЬКОВІ КУРІННІ Й ПАЛАНКОВІ РАДИ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ

АДМІНІСТРАТИВНА Й СУДОВА ВЛАДА У ЗАПОРІЗЬКОМУ НИЗОВОМУ ВІЙСЬКУ

СУДИ, ПОКАРАННЯ І СТРАТИ У ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ

ОДЯГ ТА ОЗБРОЄННЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ


КНИГА ДРУГА

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Походження козаків. - Козаки татарські; козаки південноруські; козаки низові або запорізькі. - Причини появи південноруського козацтва. - Початок відділення запорізьких козаків від українських. - Шість періодів історичного життя запорізьких козаків. - Змішування запорізьких козаків з українськими у Москві й чітке розрізнення їх самих від гетьманських козаків. - Перші вожді, що об'єднували козаків для спільної мети. - Князь Дмитро Вишневецький, його похід на Низ Дніпра, перша спроба заснування Січі на острові Хортиці, служба російському цареві, польському королю, похід у Молдавію і трагічна загибель у Царгороді.

РОЗДІЛ ДРУГИЙ
Перебування козаків на Низу після Дмитра Вишневецького. - Козацькі ватажки: Бирута Мадський, Карпо, Андруш, Лесун, Білоус і Лях. - Напади козаків на проїжджих турецько-татарських купців і російсько-татарських гінців. - Політична унія 1569 року Литви й Польщі і становище козацького стану в новій державі. - Заходи польсько-литовського уряду проти козаків і призначення над ними урядового «старшого» Яна Бадовського. - Походи Сверчовського в Молдавію на допомогу господареві Івоні проти турків і дії низових козаків. - Кошові отамани низових козаків Хома Покотило і Самійло Кішка. - Гетьман Богдан Ружинський та його походи у кримські володіння й до берегів Малої Азії; Взяття ним міста Трапезонта й загибель при підриванні фортеці Аслам. - Походи Івана Підкови з козаками в Молдавію. - Успіх Підкови і його загибель. - Наступник Підкови Олександр і дії низових козаків. - Заходи Стефана Баторія проти козаків.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ
Батьківщина Самійла Зборовського. - Роль Зборовських при обранні королів Генріха й Баторія
на польський престол. - Злочин Самійла Зборовського, баніція і задуми щодо прославлення свого
імені й геройські подвиги. - Похід Зборовського по Дніпру й побачення з козаками. - Плани про похід
у Молдавію. - Спілкування з кримськими послами й думка про похід на Персію спільно з турками
й татарами. - Відмова Зборовському низових козаків. - Посольство Зборовського до молдавського
господаря і рух його по Дніпру для промислів. - Сутичка низових козаків з татарами й турками. -
Марне чекання на пробитому шляху звісток від молдавського господаря. - Труднощі Зборовського
у степу, повернення на батьківщину і страта за наказом короля Стефана Баторія.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
Напад козаків на кримські володіння. - Скарги кримського хана на козаків королеві Стефану Баторію. - Посольство Баторія до низових козаків (шляхтич Глубоцький) і розправа козаків з королівським посланцем. - Похід козаків з отаманом Оришовським на кримські улуси та мирні пропозиції хану Іслам-Гірею. - Здобуття козаками фортеці Очаків і пограбування узбережжя Криму. - Дії наступника Іслам-Гірея, Кази-Гірея, проти козаків. - Політика московського уряду щодо запорожців, розгром козаками турецьких міст Козлова, Акермана й Азова і погоня турків за козаками. - Радість у Москві з приводу успіхів козаків на Чорному
морі. - Скарги султана польському королеві на козаків і заходи Сигізмунда III для їх приборкання.

РОЗДІЛ П'ЯТИЙ
Перше повстання козаків проти поляків під керівництвом Косинського. - Бойові сили козаків
і основний контингент повсталих. - Перші відомості про життя і дії Криштофа Косинського. -
Перебування його в Запорізькій Січі, повернення на Україну і рух на Волинь і Поділля. - Безсилля
короля Сигізмунда III супроти козаків. - Невдалі дії проти козаків князя Острозького і його поразка
від Косинського. - Постанова короля і Сейму щодо козаків. - Дії проти козаків князів Острозьких і князя Олександра Вишневецького. - Поразка Косинського під П'яткою і його присяга на вірність Речі Посполитій. - Невиконання присяги Косинським і новий рух козаків проти поляків. - Збір Косинського і козаків у місті Черкасах і раптова смерть Косинського. - Значення першого виступу козаків проти Польщі.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Ідея вигнання турків з Європи. - Зносини австрійських імператорів з Москвою з цього приводу
через посла Воркочу. - Відомості, зібрані воркочею у Москві про запорізьких козаків. - Відрядження
і приїзд у Запорізьку Січ німецького посла Еріха Лясоти. - Приїзд папського посла патера Комулео. - Пропозиції запорожцям Імператора і Папи. - Згода й пізніша відмова запорожців від участі у війні
Імператора проти турків. - Умови, висунуті запорожцями цісарському послові, і відрядження
до Імператора власних послів. - Ухиляння молдавського господаря від союзу із запорожцями,
клопотання з цього приводу й успіх папського посла патера Комулео.

РОЗДІЛ СЬОМИЙ
Запровадження церковної унії на Україні та насильства з цього приводу католиків над православними. - Козацьке повстання під проводом Лободи й Наливайка. - Біографічні дані про Лободу й Наливайка. - Кривда Калиновського Наливайкові-батьку і виступ на Україну Наливайка-сина. - Його пригоди на Волині й у Білорусії. - Виступ із Січі Лободи. - Гетьман Саула. - Дії Жолкевського проти козаків. - Сутичка козаків під Білою Церквою. - Загибель Саська, контузія Саули й обрання Лободи гетьманом козаків. - Просування козаків до Києва. - Запорізька флотилія під керівництвом отамана Підвисоцького. - Відступ козаків до Переяслава й Лубен. - Жорстока битва під Солоницею. - Видача Наливайка. - Умови, запропоновані козакам Жолкевським. - Страта Наливайка і постанови польського уряду про низових козаків.

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Наступник Лободи і Кремпського Христофор Нечковський і його ставлення до поляків і низових козаків. - Заміна Нечковського Тихоном Байбузою. - Відданість Байбузи польському урядові; повстання проти нього низових козаків і обрання ними старшого козака Полоуса. - Дії Полоуса проти Байбузи та його осавула Семена Скалозуба. - Утворення в Запоріжжі двох партій і ворожнеча між ними. - Призначення старшим Семена Скалозуба і його загибель на морі. - Наступник Скалозуба Самійло Кішка. - Походи Кішки з запорожцями в Молдавію і Лівонію. - Смерть Кішки та його наступник Гаврило Крутневич. - Наступник Крутневича Іван Куцкович. - Поведінка козаків у Інфлянтській землі, взяття ними міста Вітебська і відхід Куцковича з війська. - Дії козаків у Криму й на Чорному морі 1601-1607 рр. - Скарги Туреччини на козаків польському королеві. - Сутичка запорожців з татарами біля Корсуня і наказ гетьмана Григорія Івановича.

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ
Участь запорізьких козаків у поході Лжедмитрія І. - Невдала битва Дмитрія і козаків біля Добриничів
на річці Севі. - Участь запорожців у справі Лжепетра і Лжедмитрія II. - Поразка Шуйського і Голицина та начальника німецького загону Ламсдорфа від поляків і запорожців. - Загальна чисельність запорізьких і українських козаків під Тушином. - Дії козаків під Устюжною. - Дії Наливайка у Владимирському повіті. - Просування Кернозицького з козаками до Новгорода, відступ до Старої Русси і Твері. - Дії Олевченка з козаками під Смоленськом. - Участь козаків у здобутті Стародуба, Почепа, Чернігова, Новгород-Сіверська, Мосальська та Білої. - Захист козаками православної віри на Півдні; повернення їх на Північ і рух до Пронська, Зарайська, у верхньоволзькі й заволзькі міста; Облога Вологди. - Сидіння запорожців у Кремлі. - Зносини царя Михайла Федоровича з турецьким султаном щодо запорожців. - Рух у московські володіння гетьмана Сагайдачного і його дії під Калугою і Білою.

КНИГА ТРЕТЯ

Том 3 можна скачати тут - http://www.cossackdom.com/book/bookyvor/index.html

(+ http://kharakternyk.in.ua/forum/viewtop … 8025#p8025 )

Востаннє редагувалося Упертюх (09 Nov 2009 13:58:35)

2

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

Відкриваю РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Цитата:
"Як усі основи нашого політичного й релігійного життя закорінені в колисці роду людського, Середній Азії, так і початки козацтва слід шукати не в Європі, а в Азії. " yikes

- далі можна не читати!

Жартую. Яворницький добре описав життя, побут, події.. - все, крім справжнього походження козаків, (були на то причини)...

Досить грунтовне дослідження Дан Берест. ЕТНІЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ
Ну і про цю статтю нагадаю

Востаннє редагувалося Яна (09 Nov 2009 15:09:56)

3

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

Ого як цікаво Січ виглядає в плані... Щось нагадує  таке:.   http://www.haidamaka.org.ua/0040.html    і дуже таке:   http://iczin.narod.ru  roll

Макет Запорожской Сечи (Исторический музей) http://gorod.dp.ua/photo/history/sichmaket.jpg

Широкий битий шлях из Раю, а в Рай вузенька стежечка, та й та колючим терном поросла

4

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

чорт забирай, дуже дякую. І щоб дерева не заважали.
Зустрічай і проводжай схід і захід сонця, інакше життя втрачає свій сенс..  smile

А хай би їх усіх громи побили

5

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

Можна сказати  wink що козаки були в темі  і про сонячний годининник і  про трою*.. хоча той Ньюгрейндж теж цікава споруда http://lifeglobe.net/blogs/details?id=1002

Юрій МОСЕНКІС

АРХІТЕКТУРА, АСТРОНОМІЯ, МІФ І ЗАКОН

До реконструкції ідеології творців
давніх монументальних пам’яток

Уплив астрономії на архітектуру, особливо давню, важко переоцінити.
Чого варті хоча б відомості про орієнтацію Парфенону, а точніше його давньго прототипу, на деякі зірки ХІ ст. до н. е.!
Давньоєгипетський храм богині Ісіди
у Дендері, як установив іще на межі ХІХ і ХХ століть засновник археоастро
номії (астроархеології) як науки Н. Лок’єр, був орієнтований на схід зірки
Сиріус, тоді як храми у Карнаку — на точки сходу Сонця в день літнього або
зимового сонцестояння (подібне орієнтування засвідчують і писемні відомості
про побудову давньоєгипетських храмів) [2, с. 92–93].
Виразну астрономічну орієнтацію виявляють численні архітектурні спору
ди мало не всього стародавнього світу (Британії й Ірландії, Франції, Іспанії,
Мальти тощо), і дослідження їхніх міфоастрономічно календарних функцій
дедалі поглиблюється й урізноманітнюється. Серед ритуально астрономічних
споруд першість тримають мегаліти, поширені від Ірландії до Кореї. Не випад
ково новітні дослідження календаря стародавнього Криту (колиски мінойської
культури, що впливала безпосередньо на класичну Грецію й через греків і ет
русків на класичний Рим, а відтак на всю пізнішу Європу) здійснюються майже
винятково за архітектурними матеріалами. Показово, що мікенським грекам
ІІ тис. до н. е. приписують завершення побудови (точніше, перебудову, зумов
лену тисячолітнім рухом зірок — т.зв. прецесією) Стоунхенджа, описаного
близько двох тисяч років тому Діодором Сицилійським як острівний астроно
мічний храм Аполлона, що відображає 19 річний сонячно місячний цикл (су
часні дослідження показали, що споруда справді фіксує названий цикл [2,
с. 102]). Високий рівень астрономічних знань утілює сакральна архітектура до
колумбових цивілізацій Америки. Існує навіть припущення про те, що плану
вання столиці держави інків Куско залежала від кута розташування Чумацько
го Шляху, а ритуальна вежа Караколь у культовому центрі індіанців майя Чи
чен Іца була орієнтована на крайні північну й південну точки заходу головного
об’єкта поклоніння індіанців — Венери (пор. культ Венери в Месопотамії).


Сакральні знання про небо, закономірний рух світил утілені й у давньо
слов’янській язичницькій архітектурі, яка, на жаль, до останнього часу залиша
лася слабо вивченою через свою дуже фрагментарну збереженість.

«Основна маса культових споруд слов’ян — жертвенні ями і майданчики, капища, малі го
родища святилища мала круглу у плані форму, символ сонця, і водночас відо
бражувала уявлення про світ, “круг земний”» [3, с. 24].

Нерідко в астрономічній орієнтації споруд задіяні деталі рельєфу — пере
дусім пагорби й гори, а також штучні кургани. Так, дослідження у Британії по
казало, що, за словами Обрі Берла, «в день літнього сонцестояння сонце ніко
ли не вставало північніше від пагорба Сідбері, розташованого у восьми милях
від Стоунхенджа, а в день зимового сонцестояння воно ніколи не сходило пів
денніше, ніж розташований у семи милях пагорб Баттері. Поставити в ряд ка
мені або стовпи значно легше, орієнтуючись на елементи природи» [2, с. 100].


У американських індіанців кожне святе місце було пов’язане з певним днем ро
ку, і «цей зв’язок між календарем і ландшафтом, між рухом небесних тіл і Зем
лею… був того самого характеру, що й геомантія доісторичних будівельників
мегалітичних часів» [2, с. 109].

Значним досягненням слід вважати підтверджену наукову гіпотезу про
лабіринт і численні спіральні орнаменти (зокрема на стародавній кераміці),
а також деякі «декоративні» (насправді астрально міфологічні) розетки як зо
бражений річний рух Сонця і планет.

Споруди й візерунки виявилися гарним
засобом фіксації й передання різноманітної інформації про рух світил
.

Астрономічну інформацію у глибоко міфологізованому вигляді містять також зобра
ження на печатках і скульптурах (останні, як показано В. Є. Ларичевим, фіксу
вали астрономічні спостереження ще в палеоліті). Поряд із тим існували міфи,
що часто втілювали ті самі відомості вже не в матеріальній, а у словесній формі
(так, астрономічний зміст виявляється не тільки в циклі міфів про Геракла, що
символізує рух сонця по сузір’ях, а й у такому, здавалося б, суто епічному колі
сюжетів, як перекази про Троянську війну: Єлена в Трої репрезентує світило в
лабіринті, причому

»троєю» називали лабіринт  етруски


А поширені мало не по всьому світу малюнки на скелях (петрогліфи)
часто виступали як астрономічні годинники: у певні дні року сонячні промені
падали на певні точки малюнків

«Можна сказати, що сонячне світло було про
грамою, що зчитувала інформацію з мегалітичного комп’ютера», як один із яс
кравих прикладів називають ірландський Ньюгрейндж [2, с. 122]). 

Не раз було підкреслено, що сучасне відчуття «лінійного», «історичного»
часу прийшло на зміну циклічному часові, властивому світосприйняттю ар
хаїчних культур із магіко міфологічною свідомістю.

Давня людина асоціювала
різні за величиною цикли (день = добове коло Сонця, місяць = коло Місяця, рік
= річне коло Сонця, «великий рік» різної довжини) так само, як мікрокосм і ма
крокосм, дім і світ.


Слід особливо підкреслити, що астрономічні періоди представники ар
хаїчних культур сприймали не як наукову інформацію про природу, а як свя
щенні закони Всесвіту, яким підкорена і природа, і суспільство. І світила, пере
дусім Сонце, уявлялися божествами закону і справедливості, рух яких зачаро
вано спостерігали, малювали на посуді й утілювали в монументальних пам’ят
ках.

Востаннє редагувалося AngelSka (18 Nov 2010 20:17:03)

Широкий битий шлях из Раю, а в Рай вузенька стежечка, та й та колючим терном поросла

6

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

AngelSka написав:

Споруди й візерунки виявилися гарним
засобом фіксації й передання різноманітної інформації про рух світил.

http://www.zipsites.ru/me/matematika_es … nkhendzha/

+ http://knigosite.ru/48187-kosmicheskie- … yurij.html

7

Re: Д. Яворницький "ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ"

Дуже  дякую, все витягнула...

Широкий битий шлях из Раю, а в Рай вузенька стежечка, та й та колючим терном поросла