Як їх хоронили? (Сторінка 1 з 2)

у Видубецькому монастирі є могила Івана Тура з двома побратимами... хоронили звичайно, але були й такі, що й від смерті втікали, як кажуть "...і не чутно, і не видно, тільки ковил шевелиться за вітром.., а людини нема..."

Востаннє редагувалося Дід Артім (09 Oct 2009 13:41:20)

цікаво що коли приходив час іти в монастир, то вибирали той що яомога далі знаходився, і разом з побратимами які супроводжували влаштовували цілу подорож-виставу не пропускаючи жоден шинок, мовляв востаннє...

Але дійсно, на вашу думку, чи міг з характерника залишитися такий собі біоробот з духом вовка?

в світі все може бути

Рекомендую почитати у Шилова легенди про характерників. Там є цікава легенда про Палія. Згідно з нею він отримав життя як у Місяця. І до цих пір десь блукає світом. Тепер поєднуємо деяку інформацію.
Отже, деякі характерники помирали. Варіанти смерті були різними. Ховали їх по-різному. Швидше за все, те, яким чином хоронили залежало від тих, хто хоронив. Якщо хоронили відповідно до певного ритуалу, то все було гаразд. Але горе тому, хто потривожить прах характерника. Це вам навіть не відьма. Єдина для мене незрозумілість пов"язана з тілом Сірка. Наскільки мені відомо, ті, хто тривожили його тіло не були покарані. Можливо, це пов"язано  із його заповітом, який передбачав деяке втручання у його спокій.
Деякі НЕ помирали. Приклад уже наведено - Палій. Тут є над чим подумати.
А тепер деяка інформація до роздумів. Олександр Мєдвєдєв у своїй книзі "Шоу Дао" (я знайомий з двома книгами і в одній з них це було написано) розповідає про клан Шоу, котрий проживає у Китаї. За історією цього клану, він прийшов до Китаю із Заходу. Але перед тим як прийти туди, клан розділився. Друга гілка пішла кудись на південь. Раніше вони були білими людьми. Але світогляд клану передбачає те, що вони не повинні виділятися серед оточуючих. Тому люди клану зараз виглядають як звичайні китайці. Але цікаве зовсім інше. Точно не передам, але там є приблизно наступне. У них існує 9 рівнів підготовки. Уже на першому рівні людина помирає. Ніби-то. Її хоронять. Ніби-то. Насправді, ніхто не помирає. Людина пройшовши певний курс підготовки омолоджується і появляється в іншому місці під іншим іменем, щоб не виділятися. І живуть люди цього клану десь 800 - 1000 років. Хтось скаже - маячня. Я також таке казав. Тим не менше це інформація для роздумів.

якшо людина розкриє повністю свої природні потуги, то теоретично людина може жити скільки захоче, оскільки така людина отримує свою егрегорність (звязність) оточуючим світом навідміну від людей які живуть виключно на резервах, яки вистачає десь на 70-80 років. В рукописі Войнича є строка "ми є сила та 537 літ". Є думка що вони говорять про вік людини. Колись здається вчені робили експеримент, брали якісь внутрішні органи людей, я не памятаю які і поміщали їх у відповідні лабораторні умови. То при деяких умовах печінка здається може жити до 700-800 років. Тобто щось в цьому дусу, але не памятаю точно. Єдине що людина яка розкриває свій природний початок через деякий час втрачає страх смерті, вона переростає той дитсадок в який ми всі граємось і сама йде свідомо на ту сторону. Приклад, хоча б той же Сковорода. Іншими словами, є така відмітка яка відмічає екстремум біоенергостазу людини, при якому людина жити в нашому просторі, який має свою частотность, просто навіть фізично не може. Їй треба переходити в якісь більші сфери, де є більші простори з вищою енергочастотністю. Інакше так людина ризикує знищити все що трапиться їх на шляху, тому що сіт вже замалий для неї і прийняти її просто не здатен. Існує так званний Горній світ про який релігія говорить як про Рай. Він є і туди одним оком можна заглянуть, єдине треба незабути повернутися назад, бо там так добре що повертатися не дуже хочеться. Як це зробити. Спробуйте зробити наступне, в степу влітку знайти суху билинку, яка мріє за вітром. Ваша задача легко замріяно дивитися на мріяння билики. Або так само замріяно спостерігати ряботіння води біля очеретини. Як ви грамотненко розслабитися й ненапружено будете спостерігати за цим, ви відчуєте ніби впали в такий сонячний чтан. Оце є поріг цього сівту. Ото воно все туди й дівається. Це треба попробувать, можливо використати павутинку з росою яка виграває на сонці. Не суть. обовязково повинно бути присутнє сонце.

Горній світ або рай у хрестиян, стан архата на сході. Так як енергетична потуга значно більша ніж тут, довго там знаходитись не бажано.

Востаннє редагувалося Дід Артім (07 Apr 2010 10:07:18)

В кожного світу своя Права.
Хоча.. є варіанти. Але, то вже складні зв'язки.

Через Наву можна вийти до безлічі світів.

Хм. Свого часу мені траплялася така модель:
кружка пива з пінною шапкою.
Бульбашки цієї піни - окремі світи.
Всі вони народжуються з пива; закономірністі за якими це все відбувається - це до Прави.
Чи є десь ще одна кружка з пивом? А, може - кружка - лише вхід до Нави?

В кожного світу є якась своя програма/сукупність закономірностей за якою він розгортається.
Якась група світів поєднані більшою закономірністю.. чом би й ні? Але з кожного можна дойти до Нави. І чи є десь ще якась? А переходи між ними?

Востаннє редагувалося Arias (07 Apr 2010 11:49:12)

ви підінмаєте складні питання, тому що тут апріорі ніяких бути не може і будь-які назви є речами вельми умовними. Сваіт можна поділить на тіла за східою традицією, за спаос на малку, даж тощо, за чакрами тощо. І все це буде правильно, а відносно іншого ні. Це говорить про універсальність самого світу й різницею між ним і описом його. Разом з тим варто розрізняти деякі речі, але повторюю тут досліджувать і досліджжувать. Найблище до космогонії стародавніх словян теорія великого вибуху. За Влескинигою: ""Права бо є невідомо уложена Дажбогом, а по ній, як пряжа, тече Ява, і та соутворює життя наше, і та, коли одійде, смерть є. Ява текуща, а творена в Праві. Нава бо є по тій: до тої є Нава, і по тій є Нава, а в Праві ж є Яв". Нава - первинне поле сингулярності, збурення якої породило світ. Збурення є Правою, яка є сама правдою світу, тобто самим світом. Іншими словами, в тазік з водою капнули каплю, та кппля миттєво породила збурення хвил\ь, цуг хвиль. Ці хвилі в тазіку існують у вигляді гармонійних коливань і всі взаємоузгоджені між собою. Ні одна хвиля не може сказати, я піду погуляю, а ви тут без мене самі якось. Тобто розгортаючись по певним законам, які зумовлюють параметри й характеристики самого світу. Тобто закони не можуть існувати окремо від світу, а й тому й існують що їх зумовлює характер світу і навпаки. Для того щоб змінити закон, треба зробити йще одну каплю, яка розібє усталені взаємозвязки й зумовить інший порядок. Але що цікаво,чим більше людина накопичує свідомості, то дим далі вона від Нави, "Права є з нами і Нави не боїмося, бо Нава не має сили проти нас".  Людина дотягнутися до Нави аж ніяк не може, хоча є спосіб це повністю згорнути свою свідомість. Забуття. Нава це не стара земля, стара земля належить до Прави, Горній світ також, він горній по відношенню до нас, і сам в свою чергу мічтить в собі величезну купу світів. Існує ціла ієрархія світів за Блаватською. Пес спробуй в тому стані піднятися вище, ти помітиш що проходиш ніби ступені які різняться між собою параметрами поля. Це щось схоже на Сходи Якова в хрестиянському езотеризмі. Але це ще не все, я помітив що в спасі тіла які йдуть від тіла до дажа й до самого Рода, це теж вектор який йде від Нави. Тобто певно що існує ще один полюс, цілком незалежний від Нави, назвемо його Ор (Род), взаємодіючи з материнською Навою можливо вони й збурили ті хвилі які ми звемо Правою світу. Модельний простір теж Права. " Ява - це наш ссвіт, але це ще той світ де чим далі права як і нава відходять в тінь і стають задающим фоном,  а наполовину діють закони Ора, але так  як ми в душі великі консерватори , ми боремося з ним, чомусь вважаючи достоянієм семітської культури. Де є коріння, там виросте й гілля"ВК. Дерево життя, інь-янь тощо. Гріх в хрестиянській традиції і є конфлікт або розірваність між природою і Ором (Родом). Спас - це те що це протиріччя знімає Але я так вважаю що важливіше саме внутрішнє бачення, без нього це все не має ніякого значення. До речі том ворожнеча наприклад між семітами й протиставлення іншим народам і все що з цим повязане існує. Я впевнений, що якби вдалося це протиріччя зняти, ця ворожнеча зникла б. Підсідомо люди відчувають що є люди від яких залежать їхнє життя, орії, семіти, тому й ненавидять. Горній світ у Велескнизі: "А там побачимо Пращурів своїх і Матерів, які порядкують у Сварзі і там отари свої пасуть і віни свої вінять і життя мають, як і наше. Там немає ні гунів, ні еллінів, тільки Права княжити має. І та Права є істинна, як Нава є скинута, але Яві дана, і пребуде віки вічні біля Святовита" Світовит - це не бог, це стародавні зображали цілісність в розгорнутому вигляді, тобто схема як у нась сьогодні,будови тонких взаємодій. А ось про Ора: "Од Отця Ора походимо... і той час від часу народжується серед нас, бо пов'язано це так до самої смерті" (4-Г).

Востаннє редагувалося Дід Артім (07 Apr 2010 13:53:05)