SkiФ написав:... Сегодняшние попы далеки от религии,и христианских ценностей.
І близьки до політики , ці комуністи/гебісти(атеїсти) в рясах ( http://www.pravoslavye.org.ua/index.php
mp;id=6333 :
"По нашему глубокому убеждению, общность позиций Компартии Украины и украинского православия по многим актуальным общественным проблемам открывает широкие возможности для их сотрудничества...
Только объединив наши усилия, мы сможем противостоять новому крестовому походу против нашего Отечества...
При этом хочу подчеркнуть, что и мы, коммунисты, и каноническая УПЦ решительно выступаем против политизации церковной жизни в Украине, против вовлечения церкви в политическое противостояние и использования ее авторитета для достижения узких групповых целей. Социальная ценность церкви слишком велика, чтобы расходовать ее в чьих-либо корыстных интересах. В «Основах социальной концепции Русской Православной Церкви» категорически исключается возможность участия священнослужителей в «деятельности политических организаций, в предвыборных процессах»..."
Відносно попередньої останньої цитати("против политизации церковной жизни в Украине") http://www.pravoslavye.org.ua/index.php
mp;id=5330 :
"Ми не можемо поминути сторінок національного фанатизму, які взагалі не є прикрасою української історії. Так-так, говоримо про той лісовий рух, який в просторіччі східняків просто іменується „бандерівщиною”. Те, що зараз намагаються деякі політики подати під соусом якоїсь „боротьби на два фронти” проти червоних, мовляв, і коричневих окупантів, виглядає звичайним тероризмом (маємо на увазі винищення мирного польського, єврейського населення і, що геть не пасує до образу „щирих українців”, свого ж єдинокровного — українського). „Наша диктатура повинна бути страшною”, — прямо заявляв досвідчений терорист С. Бандера.І є охочі з задоволенням повторити ці слова сьогодні, на листівочках, поширюваних конкретними політичними групами!.. Незаперечними є факти співпраці ОУНівців із гітлерівськими загарбниками...
Відомі масові звірства цих формувань в післявоєнний час, зокрема проти тих мирних посланців зі Сходу України, які несли в лісові та гірські райони вчительське слово, медичну допомогу, технічне забезпечення. Це також болюча рана для всієї України. Захід вбачав у „східняках” русифікаторів та „москалів”, а „східнякам” і понині важко забути згадані злочини й жертви...
У післявоєнний час виник так званий “Антибольшевицький Бльок(!) Народів” (слід гадати, найактивнішу роль в його формуванні відіграло ЦРУ), де найактивнішими діячами стали українські націоналістичні емігранти. Цитуючи якийсь повоєнний журнал української “дияспори”, М.Ульянов ставить питання: “В чому корінь такої страшної русофобії?” І дає відповідь: впливи ці не українські, впливи ці — історично польські. Католицька Польща всіляко налаштовувала Галичину проти православної Росії... А процитований ним пасаж лишає справді безрадісне враження. Автори перераховують, що ж вони мають на увазі, кажучи про антибільшовицький блок пригнічених народів: боротьба їхня — проти Росії будь-якої. Проти Росії більшовицької і царської, фашистської і демократичної, панрусистської і панславістської, буржуазної і пролетарської, віруючої і невіруючої... Коротше кажучи, це злоба сатани проти народу-богоносця, в якому зосереджена серцевина світового Православ’я. Все решта — пекельно-лукаве маскування мети, замилювання очей секулярним суспільствам..."
Отаке то у них виконання заповіді "не бреши"(наприклад, стосовно УПА і Антибольшевицького Блоку Народів). Свідомо перекручують. А насправді оунівці відстоювали :
"...В ідеології більшовизму, в організації, в апараті управління й поневолення — ось тут корінь нашого лиха, бо той більшовизм піддержують не тільки росіяни, а й мільйони українців, учора з ідейности, нині з інертности, не маючи чогось ліпшого й вірогіднішого..., а не в російському народі. І це треба тямити. В російському ж народі, навпаки, криються поважні або й вирішальні передумови до розвалу того більшовизму...” (О. Позичанюк „Ставлення УПА до російського народу” (з статті “До питань боротьби за УССД”), опублікована в Літописі УПА", т. 8, ст. 203-240).
”Вас, синів Української Кубані, загнала імперіалістична війна в жорстоке німецьке рабство. Поганець знущається над Вами, ображає вашу українську козацьку честь, заставляє до каторжної праці, а то й вимагає не раз стати до братовбивчої боротьби з українськими повстанцями...
Браття-козаки! Не піднімайте зброї до братовбивчої війни. Оберніть її проти ваших гнобителів, гітлерівських та московських імперіалістів. Переходьте зі зброєю в руках в ряди Української Повстанчої Армії”. (Центральний державний архів громадських об”єднань України - ЦДАГОУ:Ф.1.-Оп.70.-Спр.237.-Арк.80)
„горькую чашу испил казачий народ Дона в мрачные годы большевистского владычества. Вашу казачью честь поругали большевистские изверги. Они отняли у Вас родную землю. Ваши станицы были преданы огню. Тысячи казаков были расстреляны, тысячи репрессированы и насильно вывезены на далекий север.
Долгие годы Вы ждали минуты освобождения из-под большевистского ига. Казалось, война 1941 года принесет волю донцам. Но увы. Ваши надежды были тщетны. Немецкий ландскнехт не думал о Вашем освобождении. Ему только нужна Ваша горячая казачья кровь, Ваши тела для заграждения пути большевистской волне к Берлину. Учтите, что ориентация на немецкий или большевистский империализм не спасет Вас от рабства. Залог Вашего освобождения заключается в борьбе с этими двумя хищниками”. (Державний архів Волинської області: Ф.Р-1021.-Оп.1.-Спр.5.-Арк.91)
Отака от психотроніка..
Востаннє редагувалося Упертюх (08 Feb 2010 15:53:06)