Тема: Військово-Адміністративний устрій Запорозької Січі
http://www.ukrcenter.com/library/read.a … 4#text_top
"...В Запорозькій козацькій республіці існували два поділи, військовий і територіальний: за військовим козаки поділялись на курені, за територіальним республіка поділялась спершу на п’ять, а потім на вісім паланок" (КР с.86). ..."
"...Січове законодавство існувало як звичаєве право, укорінене в свідомості непорушністю народних традицій. Витоки запорозького народоправства сягають, як зазначалось, давньоруського вічевого ладу. Колишнє давньоруське віче, що створювало трибуну громадської думки, на Запорожжі прибрало вигляд Загальної козацької Ради, де обговорювались і вирішувались усі питання. Запорожці дотримувались споконвічних засад демократії, згідно яких, прилюдні вибори й рішення – це ознака вільних людей.
На жаль, вітчизняні джерела не зберегли вичерпних свідчень про військово-адміністративний поділ Запорозької Січі, але він зберігся на Кубані. "Ніхто краще не знав і не розумів Запорожжя, як кубанські козаки – прямі нащадки запорожців. На Кубані ще й до сьогодні зберігають старовинний уклад, мову, звичаї, занесені з України" (УФ с.56). Козацький історик Ф. Щербина дав перелік адміністративних посад Запорозької Січі, що утверджувались на загальних зборах товариства (ЩФ с.19); запорозький табель про ранги в останні роки існування Січі складався зі 120 осіб.
Військово-Адміністративний устрій Запорозької Січі
Загальна Рада (так зване «Велике Коло», або велика Загальновійськова Рада, де збиралося усе Запорозьке Товариство) уособлювала всю повноту законодавчої, адміністративної та судової влади і забезпечувала законотворчість, контроль діяльності та формування внутрішньої і зовнішньої політики Запорозької Січі. Загальна Рада збиралася щорічно 1(?) січня(?) для звіту козацької старшини перед товариством й обрання отамана-гетьмана Війська Запорозького, січової та курінної старшини.
Військово-Адміністративні посади Запорозької Січі
Гетьман (кошовий отаман)
Військовий суддя
Військовий писар
Військовий осавул
Курінні отамани (38)
Паланкові полковники (7)
полкові писарі (9)
полкові осавули (7)
полкові підписарії (9)
полкові підосавулії (7)
Скарбничий (шафар) та заступник
підшафарії (2)
Військовий підосавулій
Військовий довбиш (оповісник)
піддовбишний
Канцеляристи (20)
Військовий пушкар та підпушкарій
Гармаші (8)
Кантарлей (наглядач за вагою і мірами)
Тлумач
38 куренів Запорозької Січі
(старшини: курінний отаман, писар, хорунжий, кухар)
Батуринський
Брюховецький
Васюринський
Ведмедівський
Вем'яківський
Дерев'янівський
Джерелівський
Донський
Дяківський
Іванівський
Іркліївський
Калниболоцький
Канівський
Кисляківський
Копелівський
Коренівський
Корсунський
Крилівський
Кущовський
Левушківський
Мишастівський
Мінський
Незамайківський
Пашківський
Переяславський
Пластунівський
Платнерівський
Полтавський
Поповичівський
Рогіївський
Сергіївський
Нижньо-
Стеблівський
Вищестеблівський
Тимошівський
Титарівський
Уманський
Шкуринський
Щербинівський
Паланки
(старшини: полковник, осавул, писар)
Бугогардівська
Інгульська
Кальміутська
Кодацька
Орельська
Прогноївська
Протовчанська
Самарська ..."
"...Єланська паланка також підпорядковувалась Низовому Війську Запорозькому, охоплюючи землі на схід від річки Кальміус – в вододілах річок Сухий і Мокрий Єланчики та Міус, обмежені з півня Азовським морем. Рибні багатства акваторії Азовського моря та його лиманів приваблювали запорозьких рибалок з перших років існування Запорозької Січі. Однак після виокремлення «донців» (донських козаків) у самостійне козацтво почалися суперечки за право володіння цією територією. Внаслідок діяльності московської урядової комісії з розгляду взаємних претензій Війська Запорозького та Донського було прийнято рішення на користь «донців», котрі були більш лояльні до Московії. Відтак, вже на початку другої половини ХVІІІ ст. ці землі випали зі сфери впливу запорожців, а Єланська паланка припинила своє існування.
Організація управління в паланках майже повторювала Січ. В паланках, населених сімейними козаками (так званими «гніздюками») і некозаками (селянами, ремісниками, промисловцями соляних копалень, тощо), обирався паланковий полковник, що очолював паланковий кіш і паланкову старшину (писарів і осавулів); крім того кожне окреме поселення січових підданих (некозаків) обирало отамана своєї громади строком на три роки. Судочинство на Вольностях, тобто в паланках, виконувала паланкова старшина, до якої входили заступники (підписарі й підосавулії), котрі призначалися Січчю.
Основою соціальної організації на Січі був курінь. Кожен курінь – це цілком самостійна економічна одиниця, що своєю соціальною організацію повторювала Січ. Козаки кожного куреня обирали собі курінного отамана і курінну старшину, що забезпечувала військове і господарське існування куріння. Доходи з промислів куреня не належали Кошеві, а були загальною власністю козаків окремого куреня і тримались в курінній скарбниці. Щорічно Кіш перерозподіляв жеребкуванням між куренями землі у Вольностях Запорозьких для промислу – рибні водойми, пасовища та сіножаті. ..."
"... Щодо чисельності куренів Запорозької Січі, на жаль, до сьогодні жоден з дослідників українського козацтва не пояснив їх традиційну кількість, посилаючись лише на «давніть традиції». Тож маємо зазначити, що традиційний поділ Запорозької Січі на 38 куренів засвідчує колишній територіальний поділ України-Руси на 38 областей (тодішні князівства). За плином часу колишні кордони Середньовічної Руси зазнали суттєвого зменшення «стараннями» сусідніх держав, заливши по собі лише згадку в кількості січових куренів, адже запорожці, за їх власними словами, «старовини не рухали». Прикметне, що сучасний поділ України на 24 області відповідає по своїй чисельності військово-адміністративному поділу Гетьманщини. ..."
"...Військово-Адміністративний поділ Гетьманщини на полки
Лівобережна й Правобережна Україна поділялася на полки, які були військовими й адміністративно-територіальними одиницями. За даними 1650-1660 років їх налічувалось 24 (з іменами полковників на час утворення Гетьманщини 1648 року):
Правобережні полки (10)
Білоцерківський (Михайло Громика), Брацлавський (Данило Нечай), Кальницький – Вінницький (Іван Федоренко), Канівський (Семен Савич), Київський (Антін Жданович), Корсунський (Лук'ян Мозиря), Паволоцький (Іван Богун), Уманський (Йосип Глух), Черкаський (Максим Кривоніс, потім Іван Воронченко), Чигиринський (Федір Якубович, він же Вешняк); Могилевський полк в часи Гетьманщини вже був розформований.
Лівобережні полки (9)
Гадяцький, Кропивнянський – Лубенський (Филон Джеджелій), Миргородський (Матвій Гладкий), Ніжинський (Прокіп Шумейко), Переяславський (Федір Лобода), Полтавський (Мартин Пушкар), Прилуцький (Тимофій Носач), Стародубський, Чернігівський (Мартин Небаба).
Слобідська Україна (5)
Ізюмський (Іван Сірко), Острогозький, Охтирський, Сумський, Харківський.
На чолі кожного полку стояв полковник, який мав полкову старшину: полкового обозного, писаря, осавула, хорунжого та інших. Полк поділявся на сотні, які очолювали сотники, що мали при собі сотенну старшину (сотенного писаря, отамана, осавула, хорунжого); отамани відали справами козаків, що проживала в селах, а тамтешні старости – справами селян. "Полковник обирався на військовій раді, але часто безпосередньо призначався гетьманом. Передусім полковник відповідав за впровадження на місцях гетьманських універсалів, карав їх порушників (навіть «на горло»)" (МЛ с.54).
Кажучи про Гетьманщину, не слід забувати, що вона утворилася виключно завдяки Запорозькій Січі, яка була до Гетьманщини і після неї. Гетьманщина – це всього-на-всього невдала спроба перенести традиції Запорожжя на всю Україну-Русь. Ця спроба зазнала краху через бездарну реалізацію запорозького демократичного устрою представниками реєстрової старшини, яка ніколи не дотримувалась козацької демократії і була її найпершим ворогом. Не забуваймо, що керівні посади реєстрового козацтва обіймали шляхтичі литовсько-польського походження. ... "
"...Тому й не варто було сподіватись, що Гетьманщина утвердиться на засадах істинної козацької демократії, адже козацька старшина дбала лише про власні привілеї, лишаючи поза увагою не тільки рядових козаків, але й увесь український народ. ..."
Востаннє редагувалося Упертюх (18 May 2009 11:25:24)
