Чи є українські назви чакр? (Сторінка 3 з 6)

Чому не розмірковуєте над інфою? Я чув, що шкідливо говорити про все зразу. У людини з сильними мередіанами може не бути чакр(інколи я таке відчуваю), а з сильними чакрами-мередіани ,,не прощупуються"...

Андрію , я тільки намагаюсь знайти чи є(і який) зв`язок між чакрами і "струнами" і мерідіанами , бо крутити колеса в "автомобілі" , роблячи "схід сонця вручну"(в першу чергу не враховуючи ЧАС - Числобога)) , щось не хочеться. В кривичах, на мою думку, є якийсь натяк на це(на зв`язок).

взагалі це ефірний план людини, який є похідним її нервової системи.

Капут, на долонях є. Їх взагалі неможна розглядати окремо. Ці системи замкнуті на собі.

Упертюх, щоб не займатися закатом сонця вручну, - Суст божий. "Мандрівку в один кінець" можна робити 24 години на добу. Тому що наскільки досконало не будеш знати, все передбачити все одно не вдастся - Бог знає. Опускаєш просто Небо на себе і одходиш в сторону, а воно саме все зробе. Навіть чим менше туди лізти своїм комунізмом, тим краще воно виходить. Це доречі те, що робив Ісус. Дуже ефективно. Бо там як начнеш прощупувать кожну точку..., а в Цілісності є все. Те що називаюь каноністи жити під Богом, а також коли люди ходили до Києва поклонитися святим мощам. Це ж теж мандрівка в один кінець. При чому щоб ти не робив, воно саме працює.

Ха, як мед то й ложкою Це вже Спас. Називається "...у попа була собака...". Єдине що, правильно буде, якщо ви самі дасте нам відповідь на це питання.

Серце знаходиться зліва(а не посередині)...

Мені здається , що ці (три)тіла не незалежні. Давно якось у "сновидінні" бачив енергетичні "зародки" майбутніх (до зачаття) людей - плазмоідний(прозорий, як сілікон) "пакетик"(форма ,чомусь , - обличча майбутньої людини) в середині якого - три крапочки (як світлофор) , але всі(три) , чомусь, одного кольору(в одних "пакетиках"- розово-червоного у других - блакитно-синього) , мабуть одні-дівчинки, а другі - хлопчики(може з-за цього прийнято перев`язувати запеленованих дівчаток розовою стрічкою , а хлопчиків - блакитною ??).
Хоча у китайській традиції чомусь вважається(колір) у "жіночого начала" , ИНЬ , всхідний(від землі) потік - синій ,          а "чоловічий", ЯН , ниспадаючий(з неба) - червоний .    ???
Глянте , наприклад сюди - "Три Даньтяня в Шести Направлениях" ,
там доречі ще є таке (с.5):
"...Три Даньтяня соотносятся с тремя резервуарами энергии внутри нашего тела. Каждый резервуар является местом, где мы храним, преобразуем и собираем энергию. Эти резервуары являются источником энергии, которая протекает по телу. Меридианы - это энергетические реки, берущие свое начало в этих резервуарах..."

Ні, Упертюху. Этнопсихологією не переймаюсь і замороження оболонки це такий же мусор, як у декого спалахи при телекінезі.

Xvojda, у мене питання щодо "Мандрівку в один кінець" можна робити 24 години на добу. Можна детальніше? Якщо вважатимеш за доцільне - напиши в приват. У мене таке враження, що десь з цим стикався, але ніяк не можу пригадати де.

значить суть "Мандрівки в один кінець" - ви стоїте на алеї. Ви десь собі відчуваєте, що все те,що ви за собою тягаєте не варто майже чого. Вас клювали, клювали і заклювали. І Бог з ним, сказали ви. В оцій розпуці ви починаєте йти в нікуда... Ви максимально відкриваєтесь світу. Ви ніби стираєте грань між собою і світом. Перші кроки ніби такі важкуваті, пробираєтесь ніби в густому киселі. Але ви вперто просуваєтесь далі. Через деякий час ви відчуваєте ніби камяні глиби з вас попадали. Вже все далі йти не треба. Давно забутий спокій, який був у дитинстві повернувся до вас. Чорт з ними з перемогами, з поразками. Та зажріться ви ними... А шо виходить всякі хвороби, нажите, накручене, події, переподії, все вилитить із вас аж гай зашумить. Дуже корисно робити в кого обійстя, всякі підселення, засвіти, царські хвороби, мандрвівка в один кінець дуже гарно відділяє правду від неправди. Дуже корисно - спєсь злітає зразу. Мандрівка в один кінець того, що людина на наприкінці вже якісно інша, оновлена. Ну в ідеалі вона вкінці-кінців розчинається і щезає з цього світу. Але це не головне. Наше життя і є цією мандрівкою і ми можемо жити і прислухатися цілісності, а вона сама скоригує наші кроки в житті. Оце Ісусове - через мене прийдете, жити з Богом, праведний спасеться, це і вигнання бісів. Це мандри Сковороди. Він могіканин, до нього це була ціла традиція. Дуже потужний психологічний катарсіс. І не нада келії, це стилізація шляху людського, долі, в узгоджені з довколишнім, яке має в собі знання про все. І так як ми виділені в цій точці тут і зараз, ми не можем прийняти рішення. Бо ми не знаєм які події були до цього і як події складуться після цього. А ті ж характерники спостерігаючи за довколишнім, виявили що в тій цілісності детермінанти часу нема, неіснує. Там подійне поле може зміщати трохи назад, трохи вперед. І ви ще в хату не зайшли, а хазяїн вже знає шо ви й казать йому будете. Уявляєте яка фора в нього є. Це ніби диво, але шляхом вивірених кроків в житті, коли людина настільки розчинялася в довколишньому, що втрачаючи свою людськість, отримувала знання з самого життя в прямому вигляді. Знаєш навіть де тобі треба ногу поставить, щоб воно не бабахнуло. Людина перестає гарячкувати в житті, приходить розважливий передбачуваний спокій. Тобто знаєш, ага цю ситуацію можна обиграть отак, а цю отак. Завтра приїдуть ті то ті, їм треба сказать те. Цю людину неможливо застати зненацька. В неї є стратегічний резерв життя. Вона баче свою дорогу життя. Це зовсім не метушлива людина. Вона ні з ким не воює, не махає булавою над головою. Більше того її навіть розпізнати неможливо. Вона не світиться. Вона в тіні.   
,

Востаннє редагувалося Дід Артім (14 Mar 2009 15:18:32)

Капуте , як я зрозумів Чумаченка, то , в твоїй терміналогії-друга   по Ч.-це "ключова форма"(це ти("ідеал") який все робить правильно, тобто кожен момент - єдино-оптимально(Ти який в Правді, в Цілістністі),
а перша сутність(в твоїй терміналогії) - це Ти (як відображення в кривому дзеркалі "того" "ідеалу") відхилений від Правди, зійшовший з єдино-правильного шляху, з-за помилок на твоєму власному шляху(типу дисперсії в математиці).
Коли цей "перший" діє правильно , то ці "2і сутності" в "матеріальному світі" "об`єднуються" - це і є Характерництво.
Причому , кожен момент, незалежно від того як далеко ти(перший) "відхилився" , ти можеш "повернутись"-"об`єднатись", якщо почнеш діяти в Правді-Цілістністі(знову повернешся на свій власний, неповторний, обраний тобою(для реалізації-матеріалізації), закладений Цілістністю    Шлях.

Вибачаюсь , що погано, кострубато, по-своєму написав. Хвойда поправить. 

Хвойда розложив оболонку по-поличках. Тоді і в реалі треба жити по-поличках, а це складніше. Я ж трактую про відпущення своїх принципів цілісності у ,,мандри" до астральної сутності і назад. Так само астральна сутність відпустить своє цілісне до мене реального і поверне собі назад. Все відбувається на вигідних засадах у потрібний для кожної сутності час. Як це відчути. . . Потрібно народитись у 2-ій сутності в астралі і уявити той День народження себе для Бога як народження хлопчака(бо в одному з відзеркалень так воно і є). Потрібно виховувати його(можливо хтось памятає своє охрещення,то цей хлопчик-майже ровесник) Ця сутність з часом стає до невпізнання зміненою(щупальця в одних відзеркаленнях, крила-в інших...)це все від астральної роботи,ніби мязи ростуть,а в астралі-це крила ,щупальця а не обмеження мязами. Звичайно,що коли ми ці ,,засоби"сприймаємо як вимушене(при телекінезі, левітації)то в егрегорі ,,По смерті" нам Бог залишить лише те що треба. А коли,наприклад, нечестивець користується в астралі хвостом, краном і не хоче визнати це вимушеним-Бог такого знищить, бо це образа(недовіра досконалості подоби людини до Бога) Якщо потрібен астральний парус, то треба походити,пороздумувати ,,удвох" як це буде:розгон підтяганням щупальцями, а далі п'єзоефектом розтягування щупалець здинамувати той вітер...на крила і т.д. І триматися цілому в оболонці(прагнути) вірно Хвойдо кажеш. Бо деякі люди хизуються тим,що відпускають астральне тіло наніч в далекі світи, а це призводить до втрати спільної мови. Якщо таке всеж трапилось-непобоятись на мілісекунду телепортуватись туди й реальній сутності(глянути краєм ока на той ,,монастир",бо щоб мати закони астрального тіла за свої теж). Упертюху, мене вчили випадково і то там то сям. Чумаченка не читав-бачив.