панове, давайте тільки не створювати паніки. Трба навчитися так керувати своїм настроєм, щоб навіть щоб тут не робилося - війна, снаряди чи щоб нас всіх на площі у Варшаві в казані живцем варили, а ми посміхалися і спокійно вели свою бесіду. Ігнорування виборів також не вихід, тому що за нашим Законодавством в разі ігнорування залишається попередня каденція. Давайте зараз абстрагуємось від великої політики адже все одно прямо впливати на неї в нас засобів не багато. От хочу нагадати, що ще з незапямятних часів існував інститут Спасительства і наш Спас - шо залишилось шо не залишилось це ще звідти. Одним з останніх великих спасів був відимий нам всім Ісус. Як він діяв? Він ліз в велику політику? Можливо, але по своєму. Тобто, ходив по пустелях Палестини і навчав людей, допомагав, зцілював і таке інше. Іншими словами, він всіма можливими для себе засобами міг і допомагав людям. А це, тобто правда, людяність, добро, воля, має дуже величезну виховну і магічну силу впливу на людей. Якшо хто сумніається - давайте я візьму дрючок і вдарю вас по голові чи підійду погладю і скажу щось приємне. Тому маючи таку традицію, родову генеалогію, і не зуміти зарадити своє життя, то це я знаю яким ледацюгою треба бути. Зараз не треба шукати ворогів, так нас буте набагато вжче "достать", і тим часом просто робити свою справу, як Ісус, та і все. От наприклад, я побачив, наприклад, що Звичай збережений Л.П. Безклубим дуже цікаво поєднується з Чумаченко, але це робота яку треба просто зробить. Немає нічого сильнішого в цьому світі ніж сила людської правди. Цим і треба скористатися, тому питання не в ворогах,а в тому настільки ми відповідаєм цим орійским критеріям і світогляду. І кожному робота знайдеться, не вішайте ніс, ми, українці, унікальний народ, такого Майдану як у нас не було ніде, ні в кого - унікальне поєднання розуму, солідарності і прагнення, хто там був той знає як місяць взимку на асфальті спали, коли йдеш а в тебе земля під ногами провертається і така тяга, жити хочеться шо не приведи господи.. хай там як, але це ж було, осьо недавно, і це між іншим було прокльовування енергії тієї самої Київської Русі, тоді багато хто злякалися, і от наше завдання створити такий інформаційний прстір, щоб це свято було щодня. От як спогади про козаччину, війна таке все робиться, а в селах народ танцює і співає. Так і вижили, хіба це не перемога, коли на нашу землю йша навала з чотирьох сторін світу, та й ще й зберегли Звичай і Слово... значить характерники не зникли повністю, коли ми і досі згадуєм про це і тягне нас в цей дивовижний світ того таки Дикого поля, де небезпека чекала людину на кожному кроці. І Сірка й досі в могилах двигаєм, сили старохарактерної шукаючи, значить живий ще десь ходить, а знайде свою могилу певно тоді, коли ми самі зможем знайти розгадку сили старого козака...
Востаннє редагувалося Дід Артім (13 Sep 2009 13:36:22)
А хай би їх усіх громи побили