Про церкву, Каганця і решту (флуд з теми про Мамая) (Сторінка 1 з 2)

Тут є замітка про цього "Кагановича", там дискусія, можете поцікавитися. Я з Козаком заставним не можу людям очей відкрить нас не слухають))))

Панове, а якщо ви помиляєтеся? Вже далі нікуди, один в одному ворогів починають бачити, тоді і об*єднання ніякого не буде. А відродження ж має бути, воно що з неба на нас впаде, як скрізь середи нас "вороги". Чи на вашу думку все у нас погано, і темні сили скрізь? Картина цілісна має бути.

До чого тут Ісус.. про шо тема?

Мамаю, при всій повазі, а як нам навчитися не ображати своїх же українців, за те що хтось думає інше, а повага і любов є для мене свідомість хреста*, можете назвати іншим словом те, як хочите, як бачити позитивне і добре, а не сипати ненависть, бо в середині людини любов має бути, ваш пан Заставний, почав відзиватися з відкритою неповагою, тільки тому що, Зайгенест не прийняли з захватом, а Ви автоматично ображаєте почуття тих хто поважає Ісуса, котрий не має ніякого відношення до юдеїв. Яка  б не була система  духовних цінностей маємо любити і поважати і підтримувати один одного, інакше все не має сенсу. Переконайте мене, що є інший шлях через  необ*єднання, критику і несприйняття один одного, і я також Вас підтримую, якщо Ви будете праві.

P. С. Цього року була в одному селі в Карпатах, там половина села - православні, половина села - греко-католики, так от одну неділю всім селом на службу йдуть в греко-католицьку церкву, одну - в православну і ніяких протистоянь в громаді села. А "комусь" може дуже кортить щоб в українців були численні протистояння, цілувати маємо один одного при зустрічі, ауру позитивну створювати в Україні, а не сваритися ти той, а ти цей...

Востаннє редагувалося AngelSka (30 Dec 2008 22:19:58)

То був приклад злагоди, а не церкви.. бог - один, шляхи - різні, якщо є найбільш повний шлях для українців, щоб жити і розквітати, а не бути роз*єднаними і не зникати, доносьте про нього. Я  теж не люблю сперечатися.

Востаннє редагувалося AngelSka (30 Dec 2008 22:50:45)

Всі так кажуть)

Я, приміром, розумію, що, комусь, наприклад, не подобається чиясь фізіономія - це нормально.
От, і у Мамая, приміром, особистісна неприязнь до І. Каганця. Аж до рефлексії.
Ну, то і хай.
Але, річ в тому, що він переносить свою неприязнь на все/всіх, що хоч якось з його (Каганця) іменем пов'язано в т.ч. на всі його статті, книги і т. ін..
Найсмішніше в тому полягає, що Мамай, навіть, не трудиться прочитати те, про що судить настільки безапеляційно.
Весь час щось комусь "доводить", але й досі не навів жодного аргументу. Після того, як він проігнорував всі контраргументи, особисто я, на цю його рефлексію просто перестав звертати увагу.
Достатньо лише сказати, що та чи інша стаття написана Каганцем, як одразу ж відмикається здатність логічно мислити; чи сказати, що вчення Хреста має щось спільне з відичною традицією - та ж сама картина.
Може, це Лозко з Куровським так впливають?..

Востаннє редагувалося Arias (31 Dec 2008 01:45:50)

Мамайчику-серденько, не варто так нервуватись, - це шкідливо для здоров'я.
П. І. Каганець не помогає своєю книгою жидам, а навпаки, викривиє їх підступну фальсифікацію проти людства.

Прочитайте уважно титульну сторінку  "Пшениці без куколю. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень" :
"...На основі ретельного логіко-лінгвістичного аналізу канонічних текстів Євангелія, інформації з Туринської плащаниці та сучасного розуміння психоінформаційних процесів здійснено очищення Доброї Новини від фарисейських вставок...... Книга орієнтована на дослідників Святого Письма і Традиції, теологів, священиків, футурологів, а також усіх зацікавлених у пізнанні автентичного змісту Хрестового послання сучасному людству. "  - Завдання виконано.
Книга "Пшениця без куколю" поміщує багато доказів підробок. Але щоб зрозуміти, потрібно досить уважно читати, вдумуючись у кожне речення.

Я вже давала посилання на книгу Джекоба Коннера  "Христос не был евреем ". - Багато взято з неї
http://sovremennik.ws/uploads/files/rel … evreem.rar

Книга доктора философии Д. Коннера адресована всем неевреям, христианам и нехристианам. По своему подходу она историческая и аналитическая, опирается на факты и проводит демаркационную линию между христианством и иудаизмом.
Те, кто говорят: «Не важно, каково расовое происхождение Христа», неправым. Потому что это их субъективный взгляд, не признающий историческую правду. Евреи настаивают на том, что Иисус принадлежит их расе, желая доказать нашу полную зависимость от них. Однако исторические факты свидетельствуют, что утверждения о еврейском происхождении Христа есть миф. В этой книге говорится о том, каким образом возник этот миф и почему он должен быть разрушен.

Это жизненно важно для христианства, ибо Христос сказал: «Не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника» (Лк. 6; 44).

Вместе с тем следует заметить, что автор книги протестант. Поэтому не все его суждения являются безупречными, особенно его оценки Ветхого Завета.

Православная церковь почитает Ветхий Завет как священную книгу, предысторию человеческого рода от Адама и Евы до рождения Христа, принесшего людям Новый Завет. Иудеи, позаимствовав много из Ветхого Завета, не сумели найти в нем главного, что впоследствии сформулировал для всего человечества Иисус Христос. Справедливо отмечая, что талмудическое мировоззрение превращает евреев в своего рода тайную организацию, противостоящую по расовому признаку всему остальному человечеству, автор забывает о том, что евреи сами стали первой жертвой этой идеологии, как в свое время жертвой фашизма стали немцы, жертвой коммунизма - русские.

Спасти евреев от человеконенавистнической, расистской идеологии Талмуда, смиренно и настойчиво молиться и бороться за спасение души каждого грешного человека - долг христианина.     (ну це вже занадто! ) 

Книга публикуется на русском языке впервые.

Глава I представляет историко-расовые доказательства того, что Христос НЕ был евреем на том основании, что галилеяне не принадлежали к еврейской расе.
Глава II показывает ошибочность сохранившихся до сих пор и совершенно неадекватных сведений генеалогического характера. Поэтому никакие семейные или династические вопросы не рассматриваются.
Глава III объясняет, как и почему иудео-христиане ограничили вопрос генеалогией вместо рассмотрения более широких расовых аспектов, что они логично должны были бы сделать. Пришествие Христа имело масштабы общечеловеческого значения и не имело никакого отношения к восстановлению еврейского государства.

Об авторе этой книги

Джекоб Е. Коннер, сын Ум.Б. и Сары Е. Коннер, родился в Огайо 21 октября 1862 г. Его родители переехали из Огайо в Иллинойс в крытом вагончике, когда ему было 7 лет.
Доктор Коннер вел активную и неординарную жизнь. Приехав в графство Генри и детском возрасте, он посещал школу при Хауесской Академии и Государственный университет, где получил степень доктора философии по политическим паукам, а позже преподавал социальные науки. Он был преподавателем греческого языка и экономики в течение нескольких лет. Много лет занимался научно-исследовательской работой в Бюро по труду США и в Межштатной коммерческой комиссии. Президент Теодор Рузвельт отправил его в качестве советника США в Сайгон, французский Индокитай, а при президенте Тафте он был консулом США в Санкт-Петербурге. Многолетние занятия наукой и частые поездки в различные части Европы и, в особенности, в Россию создали Коннеру репутацию авторитетного ученого и информированного лектора по международной политике. Он много писал и какое-то время был вашингтонским корреспондентом журнала “Нью-Йорк Джорнал оф Коммерс”.
При его жизни вышли книги: “The Forgotten Ruins of Indo-China”; “Homer's Troy Today”; “How Hop Sing Saved His face”; “A World's Fair in Ancient Greece”; “Christ was not a Jew” (3 изд. - 1936, 1972, 1985).
Однако большинство его книг так и остались в рукописях: “They Shipped Me East of Suez”; “The Labor Quarrel Settled”; “Mr. Farmer Plays Providence”; “Rice Farming in Indo-Сhiпа”; “Ban Loong and His Devil-Wagon”; “A Bit of Unwritten History (short)”; “The Hair of the Dog that Bit Them”; “When the King of Birds Met His Match”; “A Hold-up by Рюху”; “А Chinaman's Chance”.

Дуже перепрошую товариство, слова : "Багато взято з неї" забираю назад!  
Книга Джекоба Коннера не має ніякого відношення до "Пшениці..." і Каганець нічого з неї не брав!
Зараз я детально перевірила - це зовсім різні тексти .  Просто якось з першого погляду так здалось...

Востаннє редагувалося Яна (10 Jan 2009 01:51:08)

Яно, Сонечко, ніхто не нервує!)
Бог - є світло і без всякої темряви. Я нічого не маю проти Ісуса, ось таку цитатку видибав:
"Між Христом і Крішною не існує докорінної відмінності, тільки один приходив на Землю 2тис. років тому, інший 5 тис. років. Це одна й та ж Особа."

Але, Каганець самозванець. Якщо Ісус - син божий, то хіба він може мати національність?) І взагалі не читайте не просвітлених авторів.

"Я вже давала посилання на книгу Джекоба Коннера  "Христос не был евреем ". - Багато взято з неї"
Я ж Вам і про це кажу, що Каганець переписує чужі праці і видає за свої, і Ви це щойно підвердили) "Багато взято з неї" - отже Ви зі мною погоджуєтеся?

Ви читали книгу Руденка "Гносис і Сучасність" - це тільки спроба інтерпритації Всесвіту, але дуже цікаво  виходить. Чоловік на межі фізичного і метавізичного, фізичними формулами описує Бога))) Коло питань охоплене автором вельми заслуговує на повагу. Рекомендую, хто ще не читав!

Кожна людина є Божою Дитиною - це на одному рівні.
На іншому рівні - людина має ще й національність.
Ніщо нічому не суперечить.

Дуже перепрошую товариство, слова : "Багато взято з неї" забираю назад! Книга Джекоба Коннера не має ніякого відношення до "Пшениці..." і Каганець нічого з неї не брав!
Зараз я детально перевірила - це зовсім різні тексти .  Просто якось з першого погляду так здалось.

Мамай, вибачте, що ввела в оману...

п.с.
... Доречі, в "Арійському стандарті" теж є купа зносок внизу сторінок, але чим вони не влаштовують Мельника - не вникала.