Асоціації

Не знаю суть теми, чомусь вона мені цікава...
Принцип в тому, що помітив одну, мабуть, просту річ, але вона мені слугує, як щось типу індикатора.
Пов'язана з асоціаціями: коли я йду по вулиці або мандрую, або щось роблю, то майже завжди слухаю музику, яка найчастіше є відображенням настрою, який впоєднанні із музикою і видом заняття запускає механізм фотоапарата, що запам'ятовує деталі почуття цього моменту і таврує його в пам'ять. Подекуди ці асоціації почуттів, музики і тогочасної обстановки настільки сильні, що буквально заставляють пережити той момент майже з такою ж силою. Але ці фотографії асоціацій утворюються далеко не завжди, а тільки тоді коли в голові не залишається нічого окрім цих трьох складових, і чим менше іншого шуму тим читкіша картинка та спогад - іноді аж дух захватує.
Але після низки подій - такого собі дуже сильного стресу ця можливість майже повністю заступорилась, свідомість як мовби повисла від емоційного перенавантаження, застигла - щось накшталт такого собі стану, схожого на стан Геральта(із Відьмака може хто знає), пам'ять стерла майже рік - як в тумані... Щоб пробудити спогади, чи асоціації необхідні чималі зусилля. Хоча і в останній час ситуація подекуди краща, але все ж  я не можу зрозуміти всю вагу цих асоціацій, вони мені важливі, але ця відстороненість, забуття власної історії... Якісь одні душевні протиріччя...